анемії

попередній розділ

зміст

наступний розділ

на головну

Анемія є дуже частим гематологічним симптомом при найрізноманітніших захворюваннях (захворювання шлунково-кишкового тракту, нирок, колагенози, інфекційні і паразитарні захворювання, злоякісні новоутворення, акушерська і гінекологічна патологія, ряд ендокринних захворювань, ряд уроджених і придбаних захворювань дітей раннього віку, різні інтоксикації і т.д.). Крім того, анемія може носити первинний характер, виступати як самостійне гематологічне захворювання. Таким чином, патологічні механізми розвитку анемічних станів дуже складні і різноманітні. Знання основних гематологічних проявів анемії, причин і механізмів розвитку в кожному конкретному випадку дає можливість лікарю не тільки вчасно поставити діагноз, але і намітити заходи щодо профілактики і раціональної патогенетичної терапії цього виду патології

Ознайомтеся з цілями практичного заняття і продумайте їх

Загальна мета:

Уміти визначати, використовуючи дані якісних і кількісних показників еритроцитарного складу крові, наявність анемічного стану і характер анемій відповідно до наявних класифікацій

Для цього необхідно вміти:

1. За даними числа еритроцитів, концентрації гемоглобіну і колірного показника вирішити питання про наявність анемії.
2. Охарактеризувати можливі якісні зміни складу еритроцитів, що зустрічаються при анеміях, і виявити їхню наявність при мікроскопії мазка крові тварини з експериментальною анемією.
3. Класифікувати анемії з урахуванням їх етіології, патогенезу, кількісних і якісних змін эритроцитарного складу крові і эритропоэза, динаміки плину.
4. Узагальнити отримані дані про кількісні і якісні зміни эритроцитарного складу крові у тварини і на підставі цього дати висновок щодо характеру анемії.

Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння:

1. Дати характеристику основних етапів утворення еритроцитів.
2. Знати нормальні параметри числа еритроцитів, концентрації гемоглобіну, колірного показника та кількості ретикулоцитів у дорослої людини.
3. Визначити число еритроцитів, концентрацію гемоглобіну, колірний показник і кількість ретикулоцитів у крові.
4. Приготувати й офарбити по Гімза-Романовському мазок крові і розпізнавати при його мікроскопії клітинні елементи еритроїдного ряду.

Для з’ясування відповідності вихідного рівня Ваших знань-умінь необхідному пропонуємо виконати представлений нижче ряд завдань. Правильність їхнього рішення звірте з еталонними рішеннями.

Завдання для самопідготовки і самокорекції вихідного рівня знань-умінь.

Задача № 1
Нижче представлені клітки еритроїдного ряду, що утворюються в процесі нормального еритропоезу:

1. ретикулоцит;
2. пронормоцит;
3. еритроцит;
4. еритробласт;
5. нормоцит базофільний;
6. нормоцит оксифільний.

1. Який елемент еритропоезу не зазначений?
2. Розташуйте зазначені форми розвитку еритроцитів у правильній їхній послідовності.

Задача № 2
При підрахунку еритроцитів у камері Горяева в п’ятьох великих квадратах виявилося 450 еритроцитів.

1. Яка кількість еритроцитів міститься в 1 мкл крові?
2. Чому в даному випадку дорівнює колірний показник, якщо концентрація гемоглобіну виявилася рівною 15 мг%?
3. Укладаються отримані дані за цими показниками в межі нормальних коливань у дорослої людини чи ні?

Задача № 3
При підрахунку кількості ретикулоцитів у мазках крові трьох чоловік були отримані наступні дані:

1. 25 ретикулоцитів на 1000 еритроцитів:
2. 2 ретикулоцита на 1000 еритроцитів;
3. 8 ретикулоцитів на 1000 еритроцитів.

1. Вкажіть процентне утримання ретикулоцитів у кожному конкретному випадку.
2. У якому випадку число ретикулоцитів є нормальним?

Еталон відповіді до рішення задачі № 1

1. g. нормоцит поліхроматофільний;
2. d ,b, e, g, f, а, c.

Еталон відповіді до рішення задачі № 2

1. 4.500.000;
2. 1,0;
3. Так, укладається.

Еталон відповіді до рішення задачі № 3

1. Нормальна кількість ретикулоцитов
2. c. 0,8%

Інформацію, необхідну для заповнення знань-умінь з цих питань можна знайти в наступних підручниках:

1. Гистология, цитология и эмбриология (под ред. Ю.И. Афанасьева). М.: Медицина, 1999, С. 156-166.
2. Практикум з цитології, ембріології та загальної гістології (під ред. Е.Ф. Барінова). Київ, 1999, С.111-128
3. Физиология человека (под ред. Г.И. косицкого). М.: Медицина, 1985, С. 229-238
4. Нормальна фізіологія (за ред. В.І. Філімонова) . Київ: Здоров”я, 1994, С.253-258
5. Руководство к практическим занятиям по физиологии (под ред. Г.И. Косицкого), М.: Медицина, 1988, С.121-122, 125-129, 134-135.

Після придбання необхідних базисних знань переходите до вивчення наступних матеріалів:

1. Адо А. Д„ Ишимова Л. М. Патологическая физиология. М.: «Медицина», 1980., С. 286—294.
2. Зайко Н. Н. Патологическая физиология. Киев: «Вища школа», 1985.,С. 336—349.
3. Патологічна фізіологія: Підручник/ за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця, О.В. Атамана та ін. К.: “Вища школа”, 1995, С. 368-383
4. Зайко, Н.Н., Быць Ю.В. Патологическая физиология, Киев: Логос, 1996., С. 362-375.(1, 2)
5. Лекція «Анемії».
6. Граф логічної структури теми

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності

1. Визначення поняття «анемія».
2. Якісні зміни в складі еритроцитів при анеміях, їхня оцінка (регенеративні і дегенеративні ознаки).
3. Принципи класифікації анемій.
4. Класифікація анемій за етіологією і патогенезом.
5. Класифікація анемій по функціональній активності кісткового мозку, типу еритропоезу, по кольоровому показнику.
6. Через який термін після гострої крововтрати зменшується кількість еритроцитів в одиниці об’єму крові і чому?
7. Як змінюється еритропоез при гострій постгеморагічній анемії?
8. Який колірний показник спостерігається відразу після крововтрати і тиждень тому?
9. Охарактеризуйте гостру постгеморагічну анемію по всіх класифікаціях анемій. Її ознаки.
10. Характеристика хронічної постгеморагічної анемії по всіх класифікаціях анемії, зміни при ній картини крові і еритропоезу.
11. Причини хронічної постгеморагічної анемії. Її ознаки.
12. Чому виникають залізодефіцитні анемії? Які стани сприяють виникненню дефіциту заліза в організмі?
13. Особливості патогенезу хлорозу. Картина крові при ньому.
14. Що таке перніциозна анемія (хвороба Аддісон-Бірмера)? Її ознаки (порушення в системі крові, травному тракті, нервовій системі).
15. Етіологія перніціозної анемії. Що являють собою “внутрішній” та “зовнішній” фактори Касла. Причини і механізми гіповітамінозу В12.
16. Механізм порушення еритропоезу при недоліку вітаміну В 12 і фолієвої кислоти.
17. Чим характеризується еритропоез при перніциозній анемії?
18. Картина периферичної крові при перніциозній анемії.
19. Охарактеризуйте перніциозну анемію по всіх класифікаціях анемій.
20. Що таке гемолітична анемія, її ознаки?
21. Де може відбуватися руйнування еритроцитів?
22. Причини, що викликають гемоліз в організмі. Види гемолітичних анемій.
23. Зміни периферичної крові і еритропоезу при гемолітичних анеміях.
24. Охарактеризуйте гемолітичну анемію по всіх класифікаціях анемій.
25. При якій із двох гострих анемій (постгеморагічій чи гемолітичній) спостерігаються більш виражені ознаки активації еритропоезу, чому?
26. Що таке апластичні анемії? Причини, що їх викликають.
27. Зміни периферичної крові і еритропоезу при апластичних анеміях.
28. Охарактеризуйте апластичну анемію по всіх класифікаціях анемій.

Орієнтована основа дії

Після засвоєння перерахованих вище питань ознайомтеся з інструкцією проведення практичної частини заняття.

Ціль: Вивчити зміни концетрации гемоглобіну, кількості еритроцитів, ретикулоцитів і якісного складу червоної крові при експериментальній гемолітичній анемії

ІНСТРУКЦІЯ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ ЧАСТИНИ ЗАНЯТТЯ

Завдання 1

Визначення концентрації гемоглобіну крові фотометричним методом

В пробірку наливають 4 мл 0,04% розчину аміака. Кров набирають із крайової вени вуха тварини у капілярну піпетку Салі до відмітки 0,02, всмоктуючи її ротом через резинову трубку. Витерши кінець піпетки ватою, швидко опускають її у пробірку із розчином аміака та обережно видувають кров у цей розчин. Потім декілька разів промивають піпетку тим же розчином. Кров у розчині ретельно перемішують. У пробірці відбувається гемоліз і гемоглобін перетвоюється у оксігемоглобін . Цей процесс здійснюється на протязі декількох секунд.
Досліджуєму рідину фотометрирують на ФЕК- М у кюветі з робочою шириною 10 мм при зеленому світофільтрі проти дистильованої води. Показання фотоелектроколориметра (оптичну щільність розчину) використовують для визначення концентрації гемоглобіну по таблиці цифрових даних калібровочної кривої.

Нормальні показники концентрації гемоглобіну:

для жінок	12-14г%	120-140г/л
для чоловіків	13-16г%	130-160г/л
у кролів	10-12 г%	100-120г/л

Завдання 2

Підрахунок кількості еритроцитів у камері

Принцип методу: точно відмічений об’єм крові розводиться у визначеному обсязі рідини, потім кількість еритроцитів підраховується в камері, що має стандартний точний обсяг. Отримані дані піддаються розрахунку за нижче запропонованою формулою. У пробірку із 4 мл 3% розчину хлористого натрію піпеткою Салі вносять 0,02 мл досліджуємої крові. Вміст пробірки перемішують і скляною паличкою краплю суміші розташовують під попередньою притерте покровне скло лічильної камери. Камеру поміщають на столик мікроскопу, при малому збільшенні і при опущеному конденсорі знаходять у полі зору сітку Горяєва. Кількість еритроцитів підраховують у 5-ти великих квадратах сітки (80 малих) по діагоналі. Кількість еритроцитів у I мкл крові розраховують по формулі:

      А*4000*200
   Х=————————————
         80

де: Х — кількість еритроцитів у 1 мкл крові, а — кількість еритроцитів у 80-ти малих квадратах сітки,

1/4000 — об’єм одного малого квадрата у мм³,

200 — ступінь розведення крові,

80 — кількість малих квадратів, у яких рахували еритроцити.

Кількість еритроцитів у людини коливається в межах 4,0 — 5,0 млн у 1 мкл крові, у кролика — 4,9—5,3 млн у 1 мкл.

Завдання 3

Визначення величини колірного показника

Використовуючи отримані дані визначення концентрації гемоглобіну і кількості еритроцитів, обчислюється величина колірного показника по формулі:

         Знайдена концентрація Нв у г%•3
   КП=———————————————————————————————————————————————
       дві перші цифри числа еритроцитів у мільйонах

Нормальні коливання колірного показника складають 0,8—1,0

Після ознайомлення з теоретичними питаннями і ходом проведення експерименту Вам пропонується вирішити кілька задач-моделей.

Задача № 1
Хвора звернулася в клініку зі скаргами на слабкість, задишку, швидку стомлюваність, запаморочення. У крові: ер- 1,8•10¹²/л; Нв- 80г/л; КП- 1,3; лейк.- 1,3•10⁶л. У мазку: анізоцитоз, мегалоцитоз, пойкилоцитоз, овалоцитоз, мегалобласти. Який найбільш ймовірний діагноз?

1. Постгеморагічна анемія
2. Залізодефіцитна анемія
3. Апластична анемія
4. В₁₂– дефіцитна анемія
5. Гемолітична анемія
   відповідь

Задача№2
Хворий, страждаючий атрофічним гастритом, надійшов зі скаргами на слабкість, задишку, появу темних кіл під очима. У крові: Нв- 50г/л; ер- 3,0•10¹²/л; КП.- 0,5. У мазку: пойкилоцитоз, мікроцитоз, ретикулоцити – 0,2%. Який найбільш імовірний діагноз?

1. Постгеморагічна анемія
2. Гемолітична анемія
3. Залізодефіцитна анемія
4. Апластична анемія
5. В₁₂– дефіцитна анемія

Задача№3
У чоловіка 45 років через 3 роки після операції видалення шлунка зміст еритроцитів у крові складає 2,0•10¹²/л; Нв-85г/л; КП- 1,27. Порушення всмоктування якого вітаміну викликало зміну еритропоезу?

Задача№4
У хворого, що надійшов у лікарню з гострим отруєнням, при аналізі крові були виявлені наступні показники: Ер- 2,9•10¹²/л; Нв- 81г/л; КП- 0,8; ретикулоцити- 25%. У мазку крові: анізоцитоз, пойкилоцитоз, одиничні нормоцити. Осмотична резистентність еритроцитів: маx.- 0,40%; min.- 0,60%. Який найбільш імовірний діагноз?

1. Залізодефіцитна анемія
2. Гемолітична анемія
3. Апластична анемія
4. В₁₂– дефіцитна анемія
5. Постгеморагічна анемія

Задача№5
Хвора 16-ти років надійшла у лікарню зі скаргами на загальну слабкість, швидку стомлюваність, потемніння фарбування шкіри обличчя. У крові: ер- 3,0•10¹²/л; Нв- 80г/л; КП.- 0,8; ретикулоцити- 18%. У мазку крові: анізоцитоз, виражений мікроцитоз; пойкилоцитоз, виражений сфероцитоз. Резистентність еритроцитів: макс- 0,38%; миним.- 0,68%. Про яку форму патології крові можна думати, ґрунтуючись на даних цього аналізу?

1. Анемія Аддісон-Бірмера
2. Анемія Мінковського-Шаффара
3. Постгеморагічна анемія
4. Апластична анемія
5. Залізодефіцитна анемія

Задача№6
У хворого при дослідженні крові знайшли наступні показники: Ер- 2,3•10¹²/л; Нв- 67г/л; КП- 1,0; ретикулоцитів- немає; тромбоцити- 50 тис; лейкоцити- 2,0•10⁹/л. Про яку форму анемії можна думати, ґрунтуючись на даних цього аналізу крові?

1. Постгеморагічна анемія
2. Перніциозна анемія
3. Залізодефіцитна анемія
4. Апластична анемія
5. Гемолітична анемія

Задача№7
У хворого в періоді лікування сульфаніламідними препаратами підвищилася температура, з’явився біль у животі і попереку, жовтушність склер і кінцевих покривів; темна сеча. При аналізі крові були виявлені наступні показники: ер.- 2,5•10¹²/л; Нв-70г/л; КП -0,8. В мазку крові: анізоцітоз, пойкилоцитоз виражений, ретікулоцити-6%, осмотична резистентність еритроцитів: мах.- 0,42%; мін.- 0,50%. Про яку форму анемії можна думати, ґрунтуючись на даних аналізу і гематологічних показників?

1. Апластична анемія
2. Придбана гемолітична анемія
3. Спадкоємна гемолітична анемія (мембранопатія)
4. Спадкоємна гемолітична анемія (ензимопатія)
5. Залізодефіцитна анемія

Задача № 8
Хвора дівчинка (8 років), дочка студентки з Африки, надійшла в лікарню з приводу пневмонії. Через кілька днів перебування в стаціонарі в неї різко погіршився загальний стан і змінилася картина крові. Аналіз крові: ер.- 2,4•10¹²/л; Нв-65г/л; КП-08, ретикулоцити- 17%. У мазку крові: анізоцитоз, поліхроматофілія, одиничні нормоцити, пойкилоцитоз різко виражений, значна кількість дрепаноцитів. Яка форма патології крові має місце в даному випадку?

1. Придбана гемолітична анемія.
2. Спадкоємна гемолітична анемія (ензимопатія).
3. Спадкоємна гемолітична анемія (гемоглобінопатія).
4. Спадкоємна гемолітична анемія (мембранопатія).
5. В₁₂-дефіцитна анемія.

Задача № 9
Який з нижче названих реактивів вживається для визначення гемоглобіну методом Салі?

1. 3 % розчин оцтової кислоти
2. 3,5% розчин хлориду натрію
3. 0,1 N розчин соляної кислоти
4. 3,7% розчин хлориду натрію
5. 10 % розчин хлориду натрію

Задача № 10
Який з перерахованих нижче реактивів використовується для визначення гемоглобіну електрофотометричним методом?

1. 3 % розчин оцтової кислоти.
2. 3.5% розчин хлориду натрію
3. 10 % розчин хлориду натрію
4. 0,4% розчин аміаку
5. 0,1 N розчин соляної кислоти

Задача № 11
Який з перерахованих нижче ознак характерний для залізодефіцитної анемії?

1. Гіперхромія
2. Гіпохромія
3. Макроцитоз
4. Мегалоцитоз
5. Поліхроматофілія

Задача№12
Який з названих реактивів використовується для підрахунку числа еритроцитів у камері Горяєва?

1. 3% розчин оцтової кислоти
2. 3,5% розчин хлориду натрію
3. 0,1 N розчин оцтової кислоти
4. 3,7% розчин лимоннокислого натрію
5. 0,04% розчин аміаку

Задача№13
Який з перерахованих ознак характерний для сидероахрестичної анемії?

1. Гіпохромія з нормальним рівнем плазмового заліза
2. Гіпохромія зі зниженим рівнем плазмового заліза
3. Гіпохромія з підвищеним рівнем плазмового заліза
4. Гіперхромія з нормальним рівнем плазмового заліза
5. Нормохромія з нормальним рівнем плазмового заліза

Задача№14
Який з перерахованих нижче ознак характерний для В₁₂-дефіцитної анемії?

1. Гіпохромія
2. Нормохромія
3. Мікросфероцитоз
4. Мегалоцитоз
5. Анулоцитоз (планоцитоз)

Задача№15
Який з перерахованих нижче ознак характерний для апластичної анемії?

1. Нормохромія з маловираженою еритроцитопенією
2. Гіперхромія з вираженою еритроцитопенією
3. Гіпохромія з вираженою эритроцитопенією
4. Нормохромія з різко вираженою еритроцитопенією
5. Поліхроматофілія з маловираженою еритроцитопенією

Задача№16
Який з перерахованих нижче ознак найбільш характерний для гемолітичної анемії?

1. Анізоцитоз
2. Відсутність ретикулоцитів
3. Пойкілоцитоз
4. Підвищення резистентності еритроцитів
5. Зниження резистентності еритроцитів

Задача№17
Який з перерахованих нижче ознак характерний для гемоглобінопатії?

1. Гіпохромія з мікроцитозом
2. Нормо-, гипохромія з дрепаноцитозом
3. Гіпохромія з нормоцитозом
4. Гіпохромія з мікросфероцитозом
5. Гіпохромія з планоцитозом

Задача№18
Який з перерахованих нижче ознак характерний для гострої постгеморагічної анемії?

1. Виражена гіпохромія
2. Гиперхромія
3. Ретикулоцитоз
4. Мікросфероцитоз
5. Мегалоцитоз

Задача№19
Для якої з перерахованих нижче анемій характерні нормохромія, нормоцитоз, збільшення форм регенерації?

1. Залізодефіцитної
2. Хронічної постгеморагічної
3. Гострої постгеморагічної
4. В₁₂-дефіцитної
5. Апластичної

Задача№20
Для якої з перерахованих анемій характерні гіпохромія, мікроцитоз, зменшення форм регенерації?

1. Гостра постгеморагічна
2. Залізодефіцитна
3. Гемолітична
4. В₁₂– дефіцитна
5. Апластична

Задача№21
Який з перерахованих нижче ознак характерний для уродженої гемолітичної анемії Мінковського-Шаффара?

1. Нормоцитоз
2. Мегалоцитоз
3. Макроцитоз
4. Мікросфероцитоз
5. Дрепаноцитоз

Задача№22
Для якої анемії характерні гіперхромія, макро (мегало) цитоз, зменшення форм регенерації при загостренні плину?

1. Апластичної
2. Гемолітичної
3. В₁₂-дефіцитної
4. Хронічної постгеморагічної
5. Гострої постгеморагічної

Задача№23
Для якої анемії характерні нормо-гіпохромія, значне збільшення форм регенерації?

1. В₁₂– дефіцитної
2. Залізодефіцитної
3. Апластичної
4. Хронічної постгеморагічної
5. Гемолітичної

Задача№24
Яка з перерахованих нижче анемій характеризується нормохромією, нормоцитозом , значним зниженням чи повним зникненням форм регенерації?

1. В₁₂– дефіцитна
2. Гостра постгеморагічна
3. Гемолітична
4. Залізодефіцитна
5. Апластична

Задача№25
У вагітної жінки спостерігаються наступні зміни вмісту крові: еритроцитів – 2,7•10¹²/л; Нв-90г/л; анізоцитоз, пойкілоцитоз, одиничні мегалобласти та мегалоцити, відсутні ретикулоцити. Який вид анемії спостерігається у даному випадку?

1. Гемолітична
2. В₁₂-дефіцитна
3. Залізодефіцитна
4. Таласемія
5. Постгеморагічна

Задача№26
Після 15% втрати крові на добу у хворого з’явилися поодинокі оксифільні нормобласти в крові. При суправітальному забарвленні виявлено 25% ретикулоцитів. Яка у даного хворого анемія за здатністю до регенерації?

1. Гіпорегенераторна
2. Арегенераторна
3. Гіперрегенераторна
4. Регенераторна
5. Гіпо- і арегенераторна

Задача№27
При видаленні шлунка у хворого з приводу пухлини органу розвилась анемія, що характеризувалось макроцитозом, гіперхромією, мегалобластичним типом кровотворення. Як називається така анемія?

1. Залізодефіцитна
2. Ензимодефіцитна
3. Білководефіцитна
4. Залізорефракторна
5. В₁₂-фолієводефіцитна

Задача№28
У хворого- носія серповидної аномалії еритроцитів – внаслідок виникнення ателектазу легені спостерігався гемолітичний криз та розвиток серповидноклітинної анемії. Який механізм розвитку даної форми анемії?

1. Нейро-гуморальний
2. Нервно-рефлекторний
3. Гуморальний
4. Кортіко-вісцеральний
5. Генетичний

Еталон відповіді до рішення задачі №1 Правільна відповідь – 4

назад

Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті по темі “АНЕМІЇ”

Заняття починається з розбору домашніх завдань. Потім викладач методом опитування з’ясовує ступінь і глибину засвоєння студентами необхідного теоретичного матеріалу і методики проведення практичної частини заняття. Після цього студенти приступають до проведення гематологічних досліджень, у ході яких викладач контролює правильність їхнього проведення. Після одержання всіх даних дослідження крові студенти заносять їх до протоколу досліджень. На закінчення заняття проводиться обговорення отриманих даних гематологічного дослідження і на підставі їх робиться висновок про характер патології крові, що також заноситься до протоколу

Технологічна карта практичного заняття “АНЕМІЇ”

Етапи	Час в хвил.	Навчальні посібники	Місце проведення	Примітка
засоби навчання	Обладнання
Перевірка і корекція вихідного рівня . Розбір протягом заняття найбільш суттєвих механізмів навчального процесу	30	Граф логічної структури заняття, инструкція по проведенню експерименту, навчальні таблиці, слайди, ситуаційні задачі	Діапроектор	Учбові кімнати
Самостійна робота: проведення експерименту	70	Учбові таблиці, малюнки, інструкція по гематологічним дослідженням	Мікроскоп, фотоелектроколориметр, лічильна камера, предметне скло, покровне скло, пробірки, мікропіпетка, краска Романовського-Гімза, чашки Петрі, масло імерсійне, реактиви, вата, марля, експериментальні тварини, мазки хворих з різними формами анемій
Підбивання підсумків заняття	10

 

попередній розділ

зміст

наступний розділ

на головну

Зауваження, пропозиції та побажання прохання направляти за цією адресою